Проект «Від народу набираємося сили»

Проект «Від народу набираємося сили»

Актуальність проекту :Ми є частинкою великого українського народу, який має свою славну історію, чарівну мову, багату культуру, видатних вчених і героїв. Сьогодні в умовах незалежності вкрай потрібно вивчати, розповсюджувати та нести правдиву історію про минуле і сучасне життя українського народу, його духовно-культурні і національні цінності, зберігати народні звичаї і традиції. Українська культура протягом тривалих періодів своєї історії розвивалася як народна. Для української національної культури основоположною і базовою є народна культура, на основі якої поступово сформувалися професійне мистецтво, наука, література. Культура споконвіку була невід'ємною часткою життя українців. Немає такого повороту людської долі, який би не згадувався в українському мистецтві. У ній велике місце займали фольклор, народні традиції, які додавали їй особливої чарівності і колориту. Особливо яскраво це виявилося у декоративно-прикладному мистецтві. Саме завдяки збереженню і продовженню традицій, корені яких сходять до давнини, став можливим підйом української культури та сучасне культурне відродження. Одна Батьківщина, і двох не буває, Місця, де родилися, завжди святі. Хто рідну оселю свою забуває Той долі не знайде в житті.

Ідея проекту. Збереження традицій можливе тільки через активне спілкування з народним мистецтвом, через культурно-просвітницьку діяльність на самих різних ланках соціуму через освіту, культурно - масові заходи, фольклорні свята, фестивалі, збереження та конкретизується у запропонованому виховному проекті.

Ідея визначила проблематику проекту «Розповсюдження національних традицій через роботу гуртка «Народна творчість»:відродження народних ремесел, організацію і проведення народних свят.

Мета проекту: активізувати цілеспрямований процес виховання національної свідомості вихованців, орієнтацію на цінності української народної культури, залучення їх до збереження та розповсюдження національних традицій через відновлення народних ремесел , збагачення культурного досвіду вихованців засобами організації та проведення традиційних народних свят, сприяння формуванню у підростаючого покоління високих моральних якостей, духовності на благо суспільства і держави. Завдання: удосконалити навчально- виховну роботу по популяризації активної громадянської позиції.

Завдання: удосконалити навчально- виховну роботу по популяризації активної громадянської позиції засобами створення системи культурно-масових виховних заходів на основі народної тематики; налагодити систему культурно-творчої діяльності через співпрацю зі старожилами міста, ,краєзнавчим музеєм,розповсюджувати буклети та рекламки, розширяти коло учасників залученням до масових заходів,удосконалити діяльність позашкільного омузею за означеними напрямками: планувально-організаційна робота з активом музею, пошуково- збиральна робота та робота для поповнення експозиційних фондів, екскурсійно-масова робота, організувати та провести календарні народні фольклорні свята;систематизувати матеріал проведених фольклорних свят; організувати творчу майстерню по створенню національного костюму, елементівукраїнського одягу, вбрання, прикрас для фольклорних свят; інтегрувати і поглибити знання та уявлення вихованців про культуру, побут,звичаї, обряди, традиції українського народу через гурткову діяльність; організувати систематичне інформування через позашкільний сайт про проектно-просвітницьку діяльність.

Зміст проекту: проект зорієнтований на створення умов для виховання у вихованців громадянської самосвідомості, правильного уявлення про культуру, побут, звичаї, обряди, традиції українського народу, успішної соціалізації особистості в соціум, залучення учнів до вирішення суспільно значущих проблем, до процесу самореалізації, самоорганізації і самоуправління. Дієве, активне ціннісне ставлення до обрядів і традицій буде формуватися через дослідницьку, музейну, та творчу мистецьку діяльність .

Обґрунтування значущості проекту. Інтерес до історичних, художніх, мистецьких цінностей постійно зростає, бо культурні артефакти володіють не тільки пізнавальною властивістю, але емоційно діють та впливають на думки і відчуття людей, а тому приймають участь у вихованні людини. Особливе місце у культурно - виховній роботі займає стимулювання інтересу до своєї малої батьківщини, до повсякденного оточення, до історії того місця, де ти живеш. Свої національні цінності народ створював та зберігав у різні часи, які були і важкими, і цікавими, і плідними. Дійсно, без минулого немає майбутнього. Але «минуле має значення лише у контексті сьогоднішнього буття, сьогоднішніх завдань і тенденцій розвитку, сьогоднішньої системи цінностей». Тобто, саме сьогоденні проблеми виступають основними критеріями ціннісного відбору. Відродження культурної історичної пам’яті повинно відбуватися не тільки як опанування теоретичними, когнітивними історичними знаннями та поняттями, але потрібно ураховувати аксіологічний (ціннісний) соціокультурний аспект. Рефлексія попереднього культурно-історичного досвіду та його реконструкцію повинна проходити на основі нової сучасної системи цінностей, орієнтації, та проблем сьогодення.

Пізнавальна значущість проекту полягає у формуванні компетентнісного підходу до системи народних поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв та ін., покликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації, соціальний досвід, опанування культурною спадщиною та мистецьким надбанням попередніх поколінь.

Теоретична значущість проекту полягає у формуванні навиків дослідницької, проектної, творчої діяльності.

Практична значущість проекту: проведення виховних та культурно-мистецьких заходів в позашкільному заклад, залучення до етнографічної та мистецько - культурної діяльності інших суб’єктів нашого міста.

Типологія проекту: За кінцевим результатом: практико - орієнтований.

За змістом: міжпредметний.

За кількістю учасників: колективний.

За тривалістю: довготривалий.

За ступенем самостійності: фасилітаторний.

За характером контактів: зовнішній.

Термін реалізації проекту: навчальний рік.

Характер координації проекту: регуляторний.

Характер координації: регуляторний.

Координатор проекту: - Сава Т.А.-керівник гуртка-методист.

Учасники проекту: вихованці гуртка «Народна творчість».

Очікувані результати.

Активізація цілеспрямованого процесу розвитку у дітей та підлітків зацікавленого відношення до вітчизняної історії, культури, продовження національних традиції, та підтримка народних звичаїв, втілення у повсякденне життя народно - обрядової складової, формування у підростаючого покоління духовності, моральності, громадянської самосвідомості та відповідальності. Реалізація проекту. Для реалізації проекту планується збагачення фонду, архіву шкільного музею, пошук і збір нових матеріалів, діяльність активу музею школи, розгортання планомірної роботи по навчанню і вихованню учнів на основі роботи по формуванню експозицій і збору матеріалів , залучення можливостей шкільного музею в навчально-виховну роботу.

Cистема творчої співпраці проектно ї діяльності-старожили міста, краєзнавчий музей.

Етапи проектної діяльності

Іетап.Діагностично - планувальний (вересень,жовтень)

Інтегроване календарно - тематичне планування заходів.

Тематичне моделювання проблеми виховної роботи та визначення завдань для її реалізації .

Визначення напрямів діяльності, яка базується на опрацюванні обраної виховної проблеми.

ІІетап. Творчо – дослідницький(листопад,грудень,січень)

Дослідження традицій рідного краю,стародавніх ремесел(видів,матеріалів,символів,кольорів) ,обрядових дій, народних святкувань, збір матеріалів, створення записничка «Із бабусиної скрині» та опрацювання сценаріїв календарних фольклорно - обрядових свят. Розподіл обов’язків гуртківців по створенню заходів та формування проектних груп, які відповідають за заходи та дослідницьку роботу. Обробка матеріалів позашкільного музею для проведення заходів та свят, розробка матеріалів, підготовка матеріалів до музею. Підготовка атрибутів, костюмів, елементів одягу, прикрас у творчій майстерні до виховних заходів .

ІІІ етап.Підсумково-стратегічний (лютий,березень,квітень)

Систематизація та узагальнення розроблених матеріалів, опрацювання матеріалів позашкільного музею, стратегічне планування діяльності та змісту виховної проектної роботи на рік. Друкування творчо – дослідницьких матеріалів.

Висновки

Ми живемо на землі, яка багата своєю історією. Кожен із нас може стати носієм знань про свій рідний край, про історичне і духовне коріння і зв’язки нашого народу, кожен може стати охоронцем культурної спадщини. Виховання інтересу до історії, розуміння цінності пам’ятників історії і культури, гордість за славних земляків – одне із головних завдань виховної роботи по формуванню світоглядної орієнтації та ціннісного ставлення до національних традицій. Найбільшого успіху у вихованні громадянина, творчої особистості, яка буде в змозі самореалізуватися в соціумі можна досягти за умови, коли організація всієї системи виховання буде формуватися на національному ґрунті - відповідно до історичних, географічних, економічних, етнографічних, психологічних особливостей конкретної спільноти. Любов до рідного краю, до рідної культури, до рідного села чи міста, до батьків, до рідної мови починається з малого - з любові до своєї сім'ї, до свого житла, до своєї школі; поступово розширюючись, ця любов до рідного переходить до своєї країни, суспільству. Формуючи сучасну особистість в дитині, необхідно прагнути до того, щоби у учнів був закладений моральний стрижень, заснований на загальнолюдських і національних цінностях.

Запланована література для опрацювання:

Джерела інформації 1. Добрянская Е.И. Философия образования: поиск ориентиров // Дайджест педагогічних ідей та технологій школа-парк. - 2002. - №1. 2. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етногр. нарис: У 2 т. Мюнхен, 1958; 3. Лазко Т. Українське народознавство. - Київ //Зодіак – ЕКО, 1995. 4. Бромлей Ю.В.

Очікувані результати:(Виготовлені експозиції)

У експозиції «Селянський скарб» представлені предмети старовини другої половини XIX століття, першої та другої половин XX століття. Це прядки, ковородка, гребінь, ланцюг, праник, рубель, качалка. У цій експозиції знаходяться зразки посуду: ложки, виделки, кружки, чайники. Тут же є предмети повсякденного побуту: глечики, самовари, горщики, чавун, макітри, рогач, коромисло, праска, кочерга; предмети тривалого користування: скрині, лавка, стілець, табурет, серп та інші предмети. Експозиція «Декоративні промисли» присвячується роботам народних умільців. У цій експозиції захоплення викликають рушники та картини, вишиті хрестом і гладдю. Є підставка з предметами декоративно-прикладного мистецтва.

Експозиція «Етнографія» представлені матеріали краєзнавчих досліджень учнів про історію розвитку рідного краю, його особливі риси. Висвітлює традиційне народне будівництво і побут народу, який мешкав у м.Новоукраїнці.

Експозиція «Фольклор» присвячена традиціям народних свят та обрядам українського народу. Зібрані найбільш цікаві сценарії свят, дослідження обрядів та звичаїв народу.

Експозиція «Національний костюм» має як історично - традиційні, так і сучасні експонати. Вихованці гуртка одягають костюми, які створені за національними традиціями. Це обов’язкова частина фольклорної виховної роботи. Дотримуватися точності виконання костюма, шити та опрацьовувати елементи, деталі допомагають батьки. За основу покладені зразки, які були досліджені впроцесі роботи.

Експозиція «Українська кухня» містить матеріали та експонати, які характеризують уподобання та звичаї при виготовленні українських національних страв. З експонатами музею екскурсантів знайомлять вихованці - екскурсоводи.

Зібрані матеріали систематично використовуються в інших гуртках при проведенні занять та виховних заходів